Писанка – один з елементів обрядової традиції Великодня. З нагоди цього великого свята, бібліотека ліцею вкотре перевтілюється. Учні 5-В та 6-Д класів та вчителі беруть у руки писачки, запалюють свічки і починають чаклувати. Усі мали можливість створити свою власну писанку!
Запрошена майстриня з писанкарства Стропак Ольга (завідуюча Селищенською філією КЗ ЦКД "Калина" Гніванської ТГ) розповіла про її символічний зміст та історію виникнення. Традиція писанкарства в Україні налічує тисячі років і передує запровадженню християнства в Україні: на яйцях малювали воском, щоб створити візерунок; далі додавалась фарба, щоб надати яйцям чудових кольорів, — фарба не діє на покриті воском частини яйця. Коли все яйце було пофарбоване, віск видалявся, залишався тільки кольоровий візерунок.
Звичай розписувати писанки на Великдень виник ще в дохристиянські часи як атрибут весняних культових обрядів, пов’язаних з прославлянням весняного пробудження усього живого на землі. Яйце завжди було загадкою для людини: неживе, воно давало початок новому життю. Тому його почали вважати символом самого життя, уособленням чарівної сили добра. День весняного сонця (час пробудження матінки-землі, підготовки до польових робіт) називався Великоднем. У цей день святкували перемогу світла над темрявою, життя над смертю, весни над зимою.
Майстри обирали ті візерунки, які символізують власні бажання на найбліжчий рік та створили власний символ Великодня. Розпис писанки завжди індивідуальний. Вони стануть окрасою кожної оселі, а якщо ці писанки зроблені своїми руками, то їх цінність примножується.
Коментарі