Зима прийшла - свята привела

 

В Україні різдвяно-новорічний цикл свят тривав понад місяць, а зимові святки — два тижні. До цього циклу входили свята: святих Катерини, Варвари, Андрія та Миколая, Різдво, Новий рік та Водохреще. Це час, коли наші предки завершували всі сільськогосподарські роботи й відпочивали.

Найбільш давнє значення Різдва (25 грудня) — це зв’язок із «часами предковічними», тобто із предками роду. У дописемний період нашої історії різдвяно-новорічні свята вважали своєрідним порталом у священний простір.

Символічний вхід до цього порталу відбувається на Святвечір (24 грудня), коли ніби відкриваються ворота з потойбіччя в наш світ і душі предків можуть відвідати своїх родичів. Святвечір втілює духовну єдність. У цей вечір збирається вся родина, щоб побути разом. За традицією на вечерю запрошували і душі померлих родичів, і небесні світила (сонце, зірки та місяць), і самого Всевишнього. Для душ на підвіконні залишають склянку води, а також згадують загиблих на війнах, у час Голодомору. Зазвичай у гості не ходять, однак якщо до родини завітає хтось, його приймають із пошаною.

Вважається, що на Водохреще (6 січня) душі предків знову повертаються на «той світ». Для цього люди проводили обряд спалювання дідуха і соломи (місць, де за їхніми переконаннями перебували душі в час різдвяних свят).